ОТДАМ 100 БАЛОВ ЕСЛИ ВСЁ ПРАВИЛЬНО!
❗❗❗❗❗
Прочитайте текст. Визначте його стиль і підстиль. Обґрунтуйте свою думку. Висвітліть письмово ту саму тему в суто науковому підстилі. Порівняйте мовні засоби обох текстів.
Щасливий той, хто має вірного друга. Щасливий навіть той, хто, не маючи друга, живе поруч доброго сусіда. Є, так би мовити, різні виміри щастя.
Долю людини повторюють і слова, витворені нею. Є слова, щасливі на долю. Як і люди. Щасливцями, приміром, часто бувають іменники.
Ви запитаєте, або й здивуєтесь: щоб іменники – та й щасливі?! У чому ж виявляється це іменникове щастя? Подумайте самі. Та краще сам скажу: щастя іменника хоча б у нерозлучності з числівником. Так-так, саме з числівником. Числівник завжди стоїть напоготові, щоб допомогти іменникам у вираженні кількості предметів. Будь-коли, у будь-яку погоду, іменники в разі потреби тільки подивляться у бік своїх побратимів або попрохають: “Будь ласка... ”, і відразу ж з'являються числівники. Вони – надійні друзі.
Але допомагає числівник іменникові не в усіх справах. В іменника стільки всіляких обов'язків, що в усьому йому не допоможеш. Він звик багато справ виконувати самостійно. Проте є така ділянка, де іменникові без допомоги не обійтися. Що ж це за ділянка?
Щоб на це запитання відповісти, варто спершу пригадати граматичні властивості іменника. Ви знаєте, що іменник змінюється за відмінками та числами і має рід. Ось у реченні Хлопчик посадив деревце слово хлопчик належить до іменників чоловічого роду. Це також форма називного відмінка однини. А слово деревце середнього роду, стоїть у знахідному відмінку однини. Якщо перетворимо це речення на таке: Хлопчики посадили деревця, то побачимо: будова його синтаксично не змінилася, маємо ту саму кількість членів речення і до того ж тієї самої граматичної природи. Залишився той самий відмінок іменників, проте змінилося число. Іменники хлопчики і деревця позначають не один предмет. Скільки ж предметів? Точно не сказано. Відомо лише, що тут не один хлопчик і не одне деревце, їх більше, ніж один. Може бути два, три, чотири, десять...
В українській мові розрізняють граматичне число: однину і множину. Однина – це один предмет. Множина – не один предмет, а більше. Але ця кількість мислиться неозначено. У висловленні Хлопчики посадили деревця розповідається, що хлопчик був не один. І деревце посаджено не одне. Скільки ж хлопчиків садили деревця? Про це не сказано. Скільки ж деревець посаджено? Не сказано теж. Як же виразити мовними засобами точну кількість предметів?
Кількість предметів позначають числівники. Тільки вони роблять це найдосконаліше (І. Вихованець).
Ответы
Відповідь:
Аналіз стилю та підстилю у літературному тексті:
Стиль:
Текст має розмовний, публіцистичний стиль.
Автор використовує прямий звертання до читача ("Ви запитаєте, або й здивуєтесь"), що характерно для розмовності.
Підстиль:
В тексті використовується розповідь від імені автора-розповідача, що вказує на використання авторської позиції та особистого досвіду.
Застосування прикладів та метафор (наприклад, іменники як "щасливці", "побратими" числівники) вказує на добре обґрунтовані образи та ілюстрації.
Тема у науковому стилі:
Тема:
"Роль і значення числівників у вираженні кількості предметів в українській мові."
Науковий стиль:
Текст використовує терміни з граматики та мовознавства ("граматичне число", "синтаксична структура").
Використання формального мовлення та позначення наукових концепцій ("граматичне число: однину і множину") вказує на науковий стиль.
Порівняння мовних засобів обох текстів:
Літературний текст:
Використання образів і метафор.
Розповідь від імені автора-розповідача.
Апеляція до читача.
Науковий текст:
Термінологія з граматики та мовознавства.
Формальне мовлення та логічна структура.
Відсутність образів та особистих висловлювань.
Пояснення:
Обидва тексти розглядають тему числівників та іменників, але роблять це в різний спосіб відповідно до свого стилю та підстилю. Літературний текст використовує образи та апеляцію до читача, тоді як науковий текст використовує формальне мовлення та термінологію для висловлення наукових концепцій.