Ответы
Ответ:
У XIX ст. і особливо на початку XX ст. різко знизилася чисельність багатьох великих тварин, а деякі види (зебра-квага, блакитна кінська антилопа) повністю винищені.Для збереження зникаючої фауни і флори ще в колоніальний період створили декілька національних парків і заповідників: Вірунга (1925), Серенгеті (1940), Цаво, Рувензорі (1952). Одним з найперших парків-заповідників був Сабі-Гейм, тепер національний парк ім. Крюгера, що є найбільшою природоохоронною територією Африки (20 тис. км2).Після Африканської конференції 1961 року, на якій представники 21 африканської країни підписали маніфест про охорону природи Африки, почали впроваджувати важливі національні закони. Перед національними парками була поставлена задача: набути реальної ваги в загальній системі охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; стати центром просвіти й освіти в галузі охорони природи, а ще – науково-дослідними центрами в галузі екології.Нині в Африці наявні дві основні форми охоронних територій: національні парки та резервати. У підсумку 4% площі континенту на сьогодні перебувають під державною охороною. Станом на 2014 рік функціонувало 335 національних парків (у т. ч. близько 180 природних територій зі суворим режимом охорони), у них знайшли прихисток більш як 1 100 видів ссавців, 100000 видів комах, 600 видів птахів і 3000 видів риб, а 26 національних парків і заповідників Африки внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Объяснение: