Ответы
Ответ:
Жила-була у лісі небілиця – прекрасна маленька фея. Вона мала яскраво-блакитні крила і блискучі зелені очі. Небілиця мешкала у великому квітковому саду, де щодня дбала про квіти та рослини. Вона вміла розмовляти з тваринами та допомагала їм у скрутні моменти. На світанку небілиця летіла на своїх крилах усіма куточками лісу, розносила свою магію і освітлювала всю долину своїм світлом. Одного разу, завдяки мудрості небілиці, в лісі знайшли втрачене дитинча вовка і повернули його назад до його мами. За свою доброту та турботу, небілицю всі жителі лісу дуже любили та поважали. Вона була справжнім символом краси та добра у цьому чарівному світі.
Ответ:
У віддаленій країні, де сонце займало своє місце над горами, існувала дивовижна долина, заселена сумно виглядаючими квітами. Ці квіти, звані Слізками, мали особливу здатність розквітати лише тоді, коли у кожного дитяти була радісна усмішка на обличчі. Одного разу, у цій країні, раптом спинилися всі радісні витівки, сміх та веселощі.
Засмучені жителі цієї країни були занепокоєні, оскільки не могли зрозуміти, чому зникла радість. Щоб повернути її назад, маленька дівчинка Марта вирішила вирушити в подорож, щоб знову повернути усмішки на обличчя дітей.
Під час своєї подорожі Марта побачила багато дивовижних речей і зрозуміла, що радість починається з серця. Повернувшись назад, Марта розповіла про свої пригоди дітям, показуючи їм, що радість завжди з ними, треба лише знайти її всередині себе. Після цих слів усі діти почали посміхатися, Слізки знову розцвіли, а радість повернулася до цієї казкової долини.
Объяснение: