Випишіть із текстів складні речення й вкажіть, за якими ознаками ви віднесли їх до складних. І. Степ був сухий, солонцюватий. Замість високої трави по пояс, сірий полин, будяки й шпичаки та де-не-де сухий ковиль вкривав потріскану землю. Від зорі до зорі висіло над степом пекуче тьмяне сонце. Вмить випивало воно нічну росу, і не було де сховатися від нещадної спеки. У степу де-не-де засиніли озера. Навколо них зазеленіли очерети і ріденький ча-гарник. По неглибоких степових балках замайоріли перші невеличкі аули. Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами. Одні були зелені, як малахіт, інші – як бронза. Зникали тополі, що так болісно нагадували бранцям рідні села і хутори. Замість них стрункими обелісками здіймалися в небо чорно-зелені кипариси (За З.Тулуб). ІІ. Пречудовий літній ранок. У холоднім легенькім вітрі ледве-ледве леліється широ-кий лан жита. Жито, мов золото. Колосся, наче праники, аж похилилось під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кожної стеблинки. Стоять стебла високі та рівні, жовті і гладкі під зеленим листям повійки, осету та іншого бур’яну, що стелиться сподом. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє, чаруюче око блавату, або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку (І.Франко). ІІІ. Була тепла ясна осінь. Здавалось, що якийсь чарівник, як у казці, убрав дерева в щирозолоті шати. Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю з дорогих шат. Червоні, як у кров умочені, черешні полум’ям горіли на сонці. Земля під ними була вкрита червоним листом та червоніла, як полита свіжою кров’ю. Зеленіли темним листом крислаті яблуні, рожевіли делікатними сутінями грушки. На вербах листя порідшало, поблідло, і здавалось здалеку, що вони тепер лише розвиваються, як напровесні. Сухе листя дощем спадало з дерев, черкалось об гіллячки і шелестіло. Під ногами шелестіли цілі замети сухого покрученого листя (За М.Коцюбинським).

Ответы

Ответ дал: LeraCryshtal
0
І. "Замість високої трави по пояс, сірий полин, будяки й шпичаки та де-не-де сухий ковиль вкривав потріскану землю" – це складне речення, оскільки містить дві підпорядковані частини, пов'язані між собою.

ІІ. "Жито, мов золото, колосся, наче праники, аж похилилось під вагою зерна та перлових крапель роси, що позвисали з кожної стеблинки" – складне речення через наявність односкладових речень, які є підпорядкованими.

ІІІ. "Була тепла ясна осінь. Здавалось, що якийсь чарівник, як у казці, убрав дерева в щирозолоті шати" – це складне речення, оскільки має дві підпорядковані частини, з'єднані союзом.
Вас заинтересует