Сцени «На вулиці» (1), «На вулиці» (2), «Сад», «Кімната Гретхен»
1. Розкажіть про знайомство Фауста й Маргарити.
2. Як Мефістофель реагує на захоплення доктора? Чому, говорячи з Мар-
тою про закоханих Фауста й Маргариту, він промовляє: «Діло світове!»?
3. Яку роль у композиції твору відіграє сцена «Кімната Гретхен»? Чи можна
монолог героїні назвати ліричним? Обґрунтуйте відповідь.
Сцени «Похмурий день. Поле», «В’язниця»;
останній монолог Фауста (частина ІІ)
2. Яку страшну ціну він заплатив за спокусу?
3. Прокоментуйте фінал І частини. Як ви думаєте,
чому Маргариті було даровано прощення?
5. Поміркуйте, чи вдалося Мефістофелю заволо-
діти душею Фауста.
Ответы
Ответ:
можеш будь ласка відмітити як найкращу відповідь
Объяснение:
### Знайомство Фауста та Маргарити
1. У сцені "На вулиці" (1), Фауст, будучи виснаженим бездуховністю свого життя, вперше помічає Маргариту. Вражений її ніжністю та чистотою, він висловлює своє захоплення її красою. Завдяки цьому знайомству Фауст і Маргарита втягуються в складні і суперечливі відносини, які визначають долю обох персонажів.
### Реакція Мефістофеля та "Діло світове!"
2. Мефістофель реагує з цинізмом та іронією на захоплення Фауста Маргаритою. Висловлюючись "Діло світове!", він наголошує на тимчасовості та обмеженості земних насолод. Мефістофель підкреслює, що людські страсті та закоханість - лише частина загального, непостійного порядку світу.
### Роль сцени "Кімната Гретхен"
3. Сцена "Кімната Гретхен" відіграє важливу роль у розвитку сюжету. Монолог Гретхен, в якому вона висловлює свої турботи та розпач, стає важливим елементом її внутрішнього конфлікту та моральних роздумів. Цей момент також додає глибину та ліричність твору, розкриваючи внутрішній світ героїні.
### Фінал І частини та прокляття Фауста
4. У фіналі І частини Фауст платить страшну ціну за свої спокуси - йому доводиться стати частиною прокляття. Проте, Маргариті, не зважаючи на її гріхи, було даровано прощення, що вказує на милосердя та справедливість.
### Завершення Мефістофеля та доля душі Фауста
5. Фінальний монолог Фауста в "В'язниці" вказує на те, що він так і не здобув абсолютної мудрості чи задоволення від свого угоди з Мефістофелем. Душа Фауста залишається непокірною та незадоволеною, а завершення відзначається його прагненням до вищого знання та досконалості, поки його доля залишається в сумніві.