Як думаєте про що цей вірш Стуса? Не потрібна розгорнута відповідь, просто висловіть свої думки
Вірш:
Мені здається, що живу не я,
а інший хтось живе за мене в світі
в моїй подобі.
Ні очей, ні вух,
ні рук, ні ніг, ні рота. Очужілий
в своєму тілі. І, кавалок болю,
і, самозамкнений, у тьмущій тьмі завис.
Ти, народившись, виголів лишень,
а не приріс до тіла. Не дійшов
своєї плоті. Тільки перехожий
межисвітів, ворушишся на споді
чужого існування.
Сто ночей
попереду і сто ночей позаду,
а межи ними — лялечка німа:
розпечена, аж біла з самоболю,
як цятка пекла, лаконічний крик
усесвіту, маленький шротик сонця,
зчужілий і заблуканий у тілі.
Ти ждеш іще народження для себе,
а смерть ввійшла у тебе вже давно.
Ответы
Ответ дал:
1
Ответ:
Вірш виражає відчуття втрати своєї особистої ідентичності та відсутності контролю над власним існуванням. Автор міркує про відчуженість від самого себе, відчуття, ніби хтось інший живе за нього.
Ответ дал:
1
Ответ:
На мою думку, цей вірш Стуса про відчуття невідповідності, відчуження від себе самого та від світу. Ліричний герой відчуває, що він не живе своїм життям, а лише існує в тіні когось іншого. Він відчуває себе втраченим, знеособленим і зневіреним.
Вас заинтересует
1 год назад
1 год назад
2 года назад
8 лет назад