Ответы
Ответ:
У давні часи, коли зорі ще лащилися в обіймах ночі, і гори розповідали своїм кам'яним мовчанням, існував світ мудрих богів та чарівних створінь. Один із стародавніх народів зберігав свій міф про походження сонця.
Казали вони, що на початку часів існував великий дракон, який тримав у своїх лапах нескінченний обійм сутінок. Цей дракон був стражем та оберегом всього живого на світі. Одного дня він зустрів молодого героя, в якого палке серце линуло мудрістю і світлом.
Герой вирішив викликати дракона на поєдинок заради своїх братів і сестер, які сумували в темряві. Лютій битві вдалося виграти молодому лицарю, і він відкрив таємничий вогняний камінь, який заховав у глибинах землі.
З цього каменю народилось світло, і сонце почало свою незгасненну подорож над небом. Таким чином, дракон віддав свою силу заради дня та ночі, а його дух став частиною природи. Люди вшановували дракона як образ мудрості та жертовності, а сонце стало символом нового життя і світла, яке завжди перемагає темряву.