Твір на тему "Духовність у поезіях Станіслава Чернілевського про родинні стосунки"
Скласти по плану на 1,5 сторінок
Ответы
Відповідь:
Духовність у поезіях Станіслава Чернілевського про родинні стосунки
Родина - це найдорожче, що є в житті кожної людини. Родина - це джерело любові, тепла, підтримки, надії. Родина - це те, що формує нашу духовність, наші цінності, наш світогляд. Про це писав у своїх поезіях Станіслав Чернілевський - відомий український поет, який захоплювався своїм рідним Поділлям, своєю сім'єю, своїми почуттями.
У цьому творі я хочу розглянути три поезії С. Чернілевського, які відображають його духовність у родинних стосунках: "Теплота родинного інтиму", "Забула внучка в баби черевички" і "Рідний дім". Я вважаю, що ці поезії показують, як автор цінував рідних людей, як він високо підносив родинні цінності, як він передавав свою душу через слово.
Перша поезія, яку я хочу проаналізувати, - це "Теплота родинного інтиму". Ця поезія пройнята ніжністю, ласкою, турботою. В ній ліричний герой звертається до своєї матері, яка є найближчою і найріднішою для нього людиною. Він висловлює свою безмежну любов і вдячність до неї, яка вчила його жити і любити, яка дарувала йому теплоту і ласку, яка була його найкращим другом. Він згадує своє дитинство, коли він спав у рідній хаті, а мати розпалювала вогонь у печі і закутувала його ковдрою. Він відчуває, що тільки з нею він може бути собою, що тільки вона розуміє його без слів, що тільки вона може заспокоїти його душевний біль. Він пише:
>Мені найближча людина - мати,
>Що вчила мене жити і любити,
>Що дарувала теплоту і ласку,
>Що була моїм найкращим другом.
Ця поезія відзначається простотою і щирістю висловлювання, лагідністю і теплотою тона, багатством образів і порівнянь. Автор використовує такі мовні засоби, як анафора, епітети, метафори, гіперболи, алегорії, щоб підсилити своє почуття і враження. Наприклад, він пише:
>Як добре вдома, коли мати
>Розпалює в печі вогонь
>І мотузочком диму прив'язує
>Хату до небес.
Тут він використовує анафору "коли мати", щоб показати, що все добре вдома тільки завдяки матері, епітет "добре", щоб передати свій задоволення і спокій, метафору "мотузочком диму", щоб створити образ теплої і затишної хати, алегорію "прив'язує хату до небес", щоб виразити свою духовну зв'язаність з рідним домом.
Ця поезія викликає у читача почуття симпатії, поваги, захоплення. Вона навчає нас цінувати наших батьків, бути вдячними за їхню любов і турботу, не забувати про наші корені і традиції.
Друга поезія, яку я хочу розглянути, - це "Забула внучка в баби черевички". Ця поезія розповідає про родинні стосунки між бабусею і онукою, про важливість пам'яті про рідних, про неперервність поколінь. В ній ліричний герой описує, як його донька, яка живе в місті, приїздить кожного літа в гості до його матері, яка живе в селі. Він зображує, як бабуся і онука радіють одна одній, як вони проводять час разом, як вони люблять одна одну. Він пише:
>Забула внучка в баби черевички,
>І я їх приніс додому.
>І радію, що в них її ніжки
>І що вона - моя донечка.
Ця поезія відзначається легкістю і веселістю висловлювання, життєрадісністю і гумором тона, різноманітністю образів і ритмів.
Пояснення: