Ответы
Відповідь:
«Зелені паляниці», це твір про страшний голодомор 1932-1933 років, який забрав життя мільйонів українців. Автор змальовує жахливу картину голодної смерті, яка спіткала сім’ю крестьян, які не погодилися віддати своє зерно радянській владі. Вони вирішили спалити своє господарство і засипати себе зерном, щоб не померти від голоду. Але вогонь привернув увагу активістів, які прибігли на місце і витягли зерно з палаючої хати. Серед зерна вони знайшли тіла господарів і їх дітей, які встигли померти від диму. Лише одна донька вижила, але вона була безтямна від жаху. Вона тримала в руках зелені паляниці — символи життя і надії, які стали символами смерті і безвиході.
Це оповідання вражає своєю силою, глибиною, емоційністю. Автор використовує різні художні засоби, щоб передати своє бачення трагедії народу. Він вживає антитези, порівняння, метафори, епітети, гіперболи, риторичні запитання, окличні речення, внутрішній монолог, діалог, опис, розповідь, також використовує народну мову, прислів’я, приказки, пісні, щоб показати духовність і культуру українського народу, створює контраст між красою природи і жорстокістю людей, між світлом і темрявою, між життям і смертю, звертається до читача, закликаючи його не забувати про минуле і боротися за майбутнє.