Ответы
Відповідь:
Для кого ця книжка? “Для широкого загалу”, — зазначено в анотації, і з цим важко не погодитися. Але не для надто широкого, хотілося б додати. Як на мене, книжка підійде, перш за все, тим, хто має бодай трохи знань з курсу філософії, а відтак не застрягне посеред розділу, гарячково гортаючи сторінки назад: це ще Платон чи вже Арістотель? Такому читачеві книжка нагадає призабуте та допоможе систематизувати розрізнені й переплутані факти. По-друге, тим, хто зовсім не знайомий з філософією (кухонна філософія до уваги не береться:), але хотів би отримати тверде підґрунтя, не вдаючись до наукової літератури. По-третє, вона може припасти до смаку уважним і посидючим підліткам, які впродовж читання зможуть не лише вивчити основні етапи розвитку філософії, але й прицільно замислитися над великими філософськими питаннями.
До моменту прочитання “Світу Софії” я щонайменше тричі (успішно:) складала іспити з філософії, тому прочитане не було для мене новинкою. Та оскільки з тих екзаменаційних часів стекло немало води й мої знання елегантно затерлися, то це була чудова нагода їх освіжити. Ще й у такій незвичайній формі! Ось, думала я, зручно вмощуся і незчуюся, як дійду до останньої сторінки.
Проте склалося інакше. “Світ Софії” я читала довго й, на жаль, неохоче. Чомусь у цьому світі я не прижилась. Раз у раз складалося враження, наче я дивлюся на надмірно прикрашену новорічну ялинку. Хочеться зняти цю іграшку і цю, прибрати “сніжок” і “дощик”, зняти похилену верхівку… Такими зайвостями, наприклад, були для мене алюзії до казок та поява казкових персонажів:
Пояснення: