10-12. Написати твір-мініатюру: «Душа нашого народу рідна мова» (за поезією В.Голобородька"Наша мова", «Теплі слова»), використовуючи наступні висловлювання:
1. Поезія Василя Голобородька змусила мене замислитися над тим....
2. Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
(В. Голобородько" «Теплі слова»)
3. «Пісня» у вірші Голобородько - це життя.......
4. «Літопис» у поезії як сива історія, де .....
Ответы
Відповідь:
У глибині душі нашого народу пливе лелека, що зветься мова. Вона – скарб, цінність, неоціненний дар, який ми віддано бережемо і любимо.
У мінливому світі, де час летить стрімкими кроками, наша мова стоїть міцно, як вічний горбокий дуб. Вона пережила війни, перемоги, радощі та жалі. Тисячоліттями вона проникла в душі наших предків, переказуючи їхні історії й призначення.
Наша мова – муза, що вдихає життя в слова. Вона оживляє наші спогади й почуття, об'єднує нас у рідне жителище. В кожній голосній, приголосній і ритмі вистуканому в слово ми чуємо вдячність своїм пращурам, які віддавали свої пісні й мудрість насередину наших сердець.
Слова – це теплий обійм, що розслабляє нас у важкі часи. Вона обіймає нас і надає сили й віри в світле майбутнє. Кожне слово є роздумом, одкриттям, мандрівкою в світ думок і почуттів. Приязнь, любов, радість – вони одгукуються в нашій мові і розпалюють в нас полум'я невгасної надії.
Наша мова – це наше багатство, яке зберігається в наших серцях і розсипається в кожному реченні, яке ми вимовляємо. Це одна мелодія, що змушує нас зупинитися та замислитися. Наша мова – це сила, що веде нас вперед, на шляху до прогресу й розуміння.
Тож, незалежно від часу, розміркування чи місця, ніколи не забудьмо, що наша мова – це наша сутність, наша ідентичність. Вона несе в собі сили й красу, творячи зв'язок між нашим минулим, сучасністю й майбутнім. Вона – спадщина, яку несемо у своїх словах, віддавши її нащадкам, що чути її в кожному звуку, кожному подиху.
Пояснення: