Question

уявне и реальне в повісті ирій 

Answer 1

Уявні епізоди з твору.
- «…кидалися одна до одної в обійми, цілувалися й плакали від зворушення, заливаючи міські вулиці потоками сліз, аж бідолашним городянам доводилось кілька днів по тому плавати у човнах та ночвах…»;

- «…на вербі ростуть груші…»;

- «…груша затріпотіла крильми, кукурікнула сиплим голосом молоденького півня та, залишивши в дядьковій долоні хвоста, пурхнула на вербу…»;

- «…я прищикнув йому (дядькові) мову дверми, і вона жалібно заскавучала, наче цуценятко…»;

- «…карасі надвечір вичалапують на піщаний берег і лагідно бесідують зі щуками…»;

- «…вовчиці наглядають за курчатами, аби ті не заблукали в лісових нетрях…»;

- «…осідавши швабри, довгим лунким коридором проскакали прибиральниці з відрами…»;

- «Я взявся обіруч за край неба і прихилив небо до її ніг, взятих у чорні лаковані туфельки. Я відгорнув глевке передосіннє хмаровиння, і сонце зиркнуло їй у вічі…»;

- «…корова Манька взлетіла за допомогою намальованих крил…»;

- «…дядько Денис узяв корову правицею попід черево і поклав до кишені свого ширококрилого галіфе…»;

- «Дядько вхопив з мисника ополоник, чигикнув ним по дну відра і впіймав тітку, наче рибу в підсаку…»;

- «Дядько власноруч лупив нутрій і. облуплених відпускав у басейн, аби вони знову обростали шкурою та хутром…»;

- «…його (діда Єврася) стала доймати спрага, він перехилив у себе бочку з дощовою водою…»;

- «Курку… розрізали навпіл: одна половина пострибала по бабодідових грядках, адруга — по тіткодядьковій полуниці…»;

- «Люстра ж, проломивши муровану стіну, з пронизливим виттям пронеслася над передмістям і зникла в безвісті…»;

- «Якось у черзі бабу Одарку штовхнули і вона розсипалася; зібравши у вузлик свої кісточки, баба Одарка почалапала до лікарні, де її заново і склали…»;

- «…курка сіяла по городу яйця…»;