Question

Ледь-ледь збиралося на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися вишитим фартухом.

Доки варилося снідання, мати місили тісто. Коли ж, наре­шті, воно ставало в’язким, як ґума, мати призупиняли робо­ту, а потім починали викачувати хліб.


Легкими помахами рук відривали опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формували круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клали паляницю на рушник.


Доки мати викачували останню паляницю, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до припечі. Розіславши капустяний лис­ток поверх ясенового язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Зробивши виделкою зверху кілька проштрикнів, мати метко шугнули ло­пату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю…


Згодом ненька заглядають у піч, витягують буханець, ва­жать у руці — якщо важкуватий, значить ще не надійшла пора виймати. Лише за другим чи третім заходом, коли від легкого постуку низ паляниці одгукнеться подзвоном, почнуть виймати зарум’янілі хлібини й розсаджувати їх вервечкою на розісланий рушник. Кожен буханець неодмінно видмухають, ошкребуть нижню скоринку від залишків капустяного листя, і вони стають чистенькі, зарум’янілі, а зі споду наче людська п’ятірня відбилася…


І як тільки хліб трохи остигне, мати змащують його здо­ром. Верх хлібини робиться блискучим, запашнішим. Затим прикривають святковим рушником, «щоб достигали».


Хліб на столі — то найбільше багатство, і до нього треба зі святістю ставитися.





Помогите прошу Пересказ текста желательно На украинском дам 15 баллов

Answer 1

Ответ:

Як тільки світало, мати збиралася та починала замішувати тісто. Коли воно ставало придатним, для подальшого готування, вона починала робити хліб. Формувала кругленькі хлібинки. Як тільки вона закінчувала, я біг за лопатою. Мати клала сформований хліб, на листя капусти, попередньо змащуючи його олією. Та робила зверху хліба дирочки, виделкою. Одну за одною, хлібини летіли в піч. Пізніше, мати дивилась чи готовий уже хліб. Якщо він був важкуватий, потрібно було ще допікати. Коли нарешті хлібини були готові, мати виймала їх з печі та забирала залишки капусти. Як тільки хліб остигне, мати змащувала його здором та залишала на святковому рушнику. Хліб це багатство!