1. Чому, на Ваш погляд, зазнала краху Версальсько-Вашингтонська система?
2. Чому в 30-ті рр. не вдалося створити систему колективної безпеки в Європі?
3.Які нові явища в міжнародних відносинах свідчили про насування загрози
нової світової війни?
4.Що, на Вашу думку, можна було зробити в першій половині 30-х рр. для
запобігання 1 світової війни?
У своїй роботі спирайтеся на історичні факти
Всесвітня історія
Ответы
Ответ:
1) Версальсько-Вашингтонська система зазнала краху з-за низки причин, серед яких можна виділити наступні:
1. Нерівноправне розподіл ресурсів між країнами, яке призвело до економічної нестабільності в багатьох країнах світу.
2. Розширення кола учасників системи з безпеки, що призвело до збільшення числа конфліктів та взаємних протиріч.
3. Руйнівний вплив Великої депресії, яка поширилася по всьому світу в 1930-х роках, на економіку та політику країн, що внесла свій вклад у крах системи.
2) Створення системи колективної безпеки в Європі в 30-ті рр. не вдалося з-за наступних факторів:
1. Політична і економічна нестабільність в багатьох країнах Європи, що зробила їх непридатними для створення колективної безпеки.
2. Недостатня воля політичних лідерів різних країн до співпраці та компромісів, що заважало створенню спільної системи безпеки.
3. Розпад міжнародної системи після Першої світової війни та відсутність певної організації, яка могла б координувати створення системи колективної безпеки.
3) У 30-і роки минулого століття міжнародні відносини відзначалися загостренням політичних та економічних протиріч. Нові явища, що свідчили про насування загрози нової світової війни, включали наступні:
1. Націоналістичні режими: Націоналістичні уряди, які з'явилися в Німеччині, Італії та Японії, проводили політику експансії та здійснювали агресивні дії. Наприклад, у 1931 році Японія оголосила окупацію Маньчжурії, а у 1935 році Німеччина оголосила про відмову від виконання обмежень Версальського договору та почала розширення військової промисловості.
2. Політика апеляції до мас: Режими віддали більше уваги масовим рухам, ніж національним інтересам. Вони створювали масові організації, що мали на меті мобілізувати людей та формувати національний ентузіазм.
3. Агресивна зовнішня політика: Режими здійснювали агресивну зовнішню політику, зокрема, провокуючи військові конфлікти, з метою розширення власних територій.
4. Надмірна зброєзбереження: Країни почали збільшувати обсяги своєї військової промисловості та розширювати арсенали зброї. Наприклад, у 1932 році Німеччина оголосила про створення нових військових підрозділів, що порушило міжнародну домовленість.
5. Закріплення нацизму: У Німеччині націона.
4) Запобігання Першій світовій війні було складною завданням, адже конфлікт вже мав давню історію і закладався багатьма факторами, такими як націоналізм, імперіалізм, соціальні протиріччя, торгівельні конфлікти, бажання держав розширити свій вплив та контроль над іншими країнами. Однак, деякі заходи могли б допомогти запобігти початку війни:
1. Політика перемир'я та мирних домовленостей: Велика Британія, Франція та інші країни могли б продовжувати політику дипломатичних домовленостей з Німеччиною та іншими країнами, що дозволило б зменшити напругу між ними та зменшити ризики військового конфлікту.
2. Економічні санкції та дипломатичний тиск: країни могли б використовувати санкції та дипломатичний тиск на Німеччину, щоб зменшити ризики війни.
3. Міжнародна співпраця та колективна безпека: країни могли б продовжувати зусилля з створення міжнародної співпраці та зміцнення колективної безпеки через створення міжнародних організацій, таких як Ліга Націй, для вирішення конфліктів мирним шляхом.
4. Запобігання експансії нацизму: було б важливо підтримувати демократичні та антинацистські рухи, що сприяло б запобіганню націоналістичних та імперіалістичних настроїв в Німеччині та інших країнах.
5. Навчання та культурний обмін: Міжнародні програми навчання та культурний обмін могли б допомогти зменшити націоналістичні настрої та підвищити рівень розуміння між державами.