- важливі здобутки в розвитку української літератури в другій половині ХІХ століття;
- назвіть культурно-мистецькі та науково-просвітницькі товариства, що на той час утворюються, прізвища відомих українців, причетних до цих процесів;
- творчість яких українських письменників в більшій мірі засвідчила на той час про значний потенціал нашої літератури;
- які розпорядчі документи Російської імперії призупинили розвиток української літератури;
- який художній стиль є панівним для української літератури цього періоду;
- назвіть письменників яскравих представників реалізму;
- коротко сформулюйте у чому особливість стилю реалізм;
- назвіть представників українського реалізму в інших видах мистецтва;
- що зображали письменники-прозаїки у своїх творах цього періоду;
- який вид лірики переважає у творчості поетів;
- назвіть представників драматичної творчості.
Ответы
Ответ:
.
Объяснение:
Друга половина ХІХ століття в історії української літератури була дуже важливим періодом, що супроводжувався численними здобутками і важливими подіями:
Важливі здобутки в розвитку української літератури включають розквіт романтизму та реалізму, а також появу перших українських реалістичних романів.
Культурно-мистецькі та науково-просвітницькі товариства: Товариство імені Тараса Шевченка, Громадська спілка "Просвіта", Товариство імені Михайла Костомарова. Відомі українці, що брали участь в цих процесах, включають Івана Франка, Михайла Драгоманова, Пантелеймона Куліша.
Творчість Івана Франка, Лесі Українки та Ольги Кобилянської засвідчила на той час про значний потенціал української літератури.
Розвиток української літератури був призупинений внаслідок цензури та політики Російської імперії, зокрема царського указу 1876 року, який забороняв видавництво книг і публікації на українській мові.
Панівним стилем для української літератури цього періоду був реалізм.
Яскраві представники реалізму в українській літературі цього періоду: Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Олена Пчілка.
Особливість стилю реалізм полягає в реалістичному відображенні дійсності, зосередженні на житті селянського народу, а також у виразному психологічному розкритті персонажів.
Український реалізм також виявився в інших видах мистецтва, таких як живопис і скульптура, зокрема творчість художників Михайла Пимоненка і Василя Верещагіна.
Письменники-прозаїки у своїх творах цього періоду зображали соціальні проблеми, побут селянства, питання суспільного розвитку.
У творчості поетів переважав ліричний вид лірики, який виражав особисті почуття та реакцію на події того часу.
Представники драматичної творчості включають Івана Карпенка-Карого та Лесю Українку, які створили важливі та впливові п'єси для українського театру.