Ответы
Минулого літа нарешті відбулася моя омріяна подорож до Чорного моря, у місто Одесу.
Напевно, не дуже зрадівши моєму приїзду, Одеса зустріла мене прохолодними обіймами осіннього дощу й сильного вітру. Тому, на жаль, у перший день на пляжі довелося засмагати під парасолькою. Вирішивши з цієї причини почекати з пляжним відпочинком, я присвятила найближчі дні неспішним прогулянкам містом.
Звісно, спочатку вирушила на Дерибасівську. Здається, на цій вулиці гомін і метушня не припиняються ні на мить. Однак саме тут занурюєшся з головою в життя, що вирує навколо, відчуваючи справжній дух Одеси.
Прогулюючись містом, я не забула спуститися Потьомкінськими сходами та піднятися на фунікулері. Побувала в морпорті та покаталася на катері, насолоджуючись свіжим морським повітрям. Із задоволенням проїхалась в екскурсійній автівці всіма визначними памʼятками історії та культури міста.
Ринок «Привіз», поїздка на трамваї, прогулянка парком Шевченка разом із катанням на Колесі огляду та походом до Кімнати страху — це неповний перелік того, де я встигла побувати та чим встигла насолодитися в улюбленій Одесі-мамі за сім днів відпочинку.
На щастя, останні чотири дні погода зглянулася наді мною, подарувавши спекотне сонечко. Не бажаючи гаяти часу, решту відпочинку я провела на пляжі. Купалася в пінних морських хвилях і ніжилася на березі, підставляючи бліде тіло лагідним сонячним променям.
Отже, омріяна подорож до Одеси справила на мене незабутні враження, ставши для мене найкращим містом для літнього відпочинку. Окрім приємних спогадів, що глибоко засіли в душі, в мене залишилися шість гігабайтів фотографій та відео. Час від часу я переглядатиму їх, мріючи про нову подорож до улюбленої Одеси, що полонила моє серце назавжди.
думаю норм:)